У життя молодої журналістки ворвався не хто інший, як сам Михайло Афанасійович Булгаков: «Пророчі тіні булгаковських думок проникають у підсвідомість і господарюють у підкірці з силою шаманського бубна». І на певному етапі відлагоджене життя Марини зривається зі своєї осі й ледь не зсувається в прірву. Коли вона смакувала свою частку повітря й сонця, у її життя врізається невідома сила — притягує, володарює і править… Її ж справедливість обернулася злістю проти неї та почала топтати й тиснути. Та Бог побачив її, що бореться в золотій клітці, і показав дорогу від тіні до світла. І любов. Яка й є — доля. Потрібно тільки розгледіти… У затуманеній, неясній, розпливчастій імлі.