Борис Шергін (1893–1973) — великий російський сказитель, збирач фольклору та художник, якого часто називають «архангельським Бажовим». Він був рідкісним знавцем і віртуозом слова, вирощеним на традиціях народної культури Півночі Росії. Ставлячи на чільне місце ремесло оповідача, Шергін здобув відомість завдяки літературним переробкам старовинних казок і билин — дивовижно ліричним оповідям про поморів та північних мореходів, про «морське служіння» і сувору красу північної землі. З особливою точністю та теплим ставленням він передає лад життя, атмосферу та діалектні відтінки рідного краю.
Широта його обдарування особливо виразно розкривається в «Північному серці»: тут поряд існують урочисто-сумні «старини», густа словесна стихія гротескних пригод і тонка психологічна інтонація «староміської» романтики. Навіть тим, хто ще не знайомий із цими казками й бувальщинами — історіями про тонких майстрів, государів-годівників, синів-розбійників і лисицю-сповідницю — з дитинства пам’ятні мультфільми за Шергіним: «Золочені лоби», «Чарівне кільце», «Ваня Датський», «Про Єрша Єршовича» та інші. Їх озвучували Олег Табаков, Євген Леонов, Леонід Куравльов, Лев Дуров, а музику писали Едуард Артем’єв, Володимир Мартинов, Володимир Дашкевич.
Післямова до збірки — Юрій Коваль.