Про виворіт реальності й про реальний світ, який значно страшніший за потойбіччя. «Шолот — у ацтекській міфології демон із собачою головою, покровитель каліцтв і монстрів, провідник у світ мертвих. За однією з давніх легенд, на початку часів Шолот зійшовся з Льодовою Саламандрою, яка вміла перебувати в вогні, не згораючи, а також із Вогняною Рибою, що вміла підпалювати море, і всі троє породили дитя, яке стало безсмертним, бо, вмираючи, воно не вмирає, а перероджується в інше. Одного разу дитя Шолота зголодніє й перетвориться на того, хто пожере весь світ — і після низки епідемій і війн настане кінець часів». Згідно з давнім ацтекським календарем, кінець часів станеться цього року». Анну Старобінець називають королевою жахів за темні антиутопії для дорослих читачів. Її творчість відома всім поціновувачам магічного реалізму, а деякі критики вважають, що саме з неї починається традиція нового російського жаху. А сама письменниця каже, що використовує фантастику лише для того, щоб точніше розповісти про той жах, що ховається всередині нас.