Серце повелителя демонів

— Ти сам граблі прибереш, чи мені тебе ще раз додати безкоштовно? — «Граблі? Ти про садовий інструмент?» — «П’яту з моєї руки, якщо так тобі зрозуміліше!» Давайте одразу й по-людськи. Чого вам треба від мене, Гортон? Я з тобою спати не буду! Ще щось потрібно? — «Яка ж жвава». «Не боїшся мене?» — «Ні. Якщо що, скажу Аскольду Гойському. Він тобі голову відірве». — «Ми з ним воювали в багатьох війнах. Я не просто голова його охорони. Я — його бойовий товариш!» — «Гордися!» «Я вже вся горю знайомству з тобою». «Мені від початку дуже втомлено. Якщо розумієш, демон… Давай по-справжньому. Спати з тобою я не буду. За нагоди пригожу даром… А тепер мені треба їхати.

Гортон — генерал демонів. Суворий, неприступний, як скеля. Він дивиться на жінок зверху вниз із висоти свого гігантського зросту.

Мадлена — самодостатня жінка, яка ставить демонів на місце, якщо ті в спілкуванні з земними туристами забираються надто далеко.

Вони зустрілися — й полетіли іскри. Гортон готовий прийти до неї навіть пораненим, а Мадлена… готова до стосунків?