На цього чоловіка тільки не звалювали звинувачення: у шарлатанстві, чаклунстві, шпигунстві, шахрайстві. Одне беззаперечно: він мав величезні знання в різних галузях науки, належав до безлічі таємних товариств і свого часу був мало не головним вершителем доль Європи — і не лише її.
Поява його в середині XVIII століття в світських салонах Відня, Парижа та Санкт-Петербурга породила міф про графа Сен-Жермена. У листі до Фрідріха II Вольтер називав його «людиною, яка живе вічно і знає все».
Про нього ходили неймовірні чутки: йому понад три тисячі років, він був знайомий із самим Ісусом Христом, уміє робити алмази й ставати невидимим. Прихильники Сен-Жермена вважають, що він був людиною, наділеною надприродними здібностями, володарем вищих таємниць і еліксиру безсмертя. Його численні хулителі представляють його як удачливого шахрая, третьосортного алхіміка, самозванця і шарлатана.
То ким же був цей чоловік, якого приймали гранд-правителі Франції, Німеччини та Росії?