ДАРЛІН
Три роки я йшла аж до самого дна — і поверталася назад… Отрута проникла й у думки, і в тіло. Нижче опускатися вже було просто нікуди.
Сан-Франциско подарував мені друге дихання. Можливість почати з чистого аркуша й знову зрозуміти, хто я. Повернутися до танців…
Цього разу я не відступлю.
І менше за все на світі я хотіла зіткнутися тут із новим сусідом — майбутнім адвокатом і принциповим моралістом. Я й уявити не могла, що один його погляд здатен зігріти.
Але, провалюючись у це тихе, цілюще відчуття, я все ясніше розуміла: «Якщо ти відкриєш йому правду, він більше ніколи не дивитиметься на тебе так само».
СОЙЄР
Іспити, засідання, нескінченні справи — кожну хвилину я тримався на межі, усвідомлюючи, що одного разу все одно зірвуся.
На побачення не лишалося ані бажання, ані сил. Навіть я з трудом утримувався на поверхні.
І ось ми з Дарлін сидимо за одним столом і вечеряємо. Помилка.
Вона увірвалася в моє життя, мов ураган — легка, майже невагома. Наче створена, щоб зламати стіну, якою я відгородився від світу.
Що я взагалі можу їй дати? Крім болю. Крім втрат.
І чи зможу я бути поруч із тією, чиє минуле — одна велика брехня?