Він мені не брат і не друг. Він просто чоловік, із яким із року в рік я зустрічаюся на дні народження в бабусі. Холодний, замкнений, чопорний, нестерпний — ось що я думала про нього до сьогодні.
Його погляд здатен закип’ятити кров у жилах, дотик — закрутити голову, а голос — пробудити почуття, про які я й не знала…
Алекс Аддерлі — прокляття, від якого варто тікати без огляду. І я не стану винятком…
А що робити, якщо ви залишилися самі в кімнаті — без вікон і дверей?
Використано фото «Задний вид. бизнесмен» автора ASDF_MEDIA та «Amazing woman portrait» автора Irina Bg, Shutterstock. Містить нецензурну лайку.