Лукас Тетчер — мій головний ворог. Завжди був ним, скільки себе пам’ятаю: нескінченні підколи, щипки й глузування…
Наша війна стихла на десять років — ні, не тому, що ми виросли й розумнішими стали, а тому, що я поїхала в пошуках кращого життя. Отримала престижну медичну освіту. Стала затребуваним фахівцем. Зрештою, я розквітла.
Усе було просто чудово — доки я не повернулася додому й не зустрілася з цим самозакоханим, зарозумілим, пихатим… красунчиком.
Це що, Лукас? Той самий хуліган зі школи? Ні, тільки не кажіть мені… Так, він теж змінився.
Можливо, ми б навіть порозумілися, якби не одне НО: він ступив на мою територію — теж став лікарем.
Тепер нас чекає сутичка не на шкільному подвір’ї, а на робочому місці. І переможець буде тільки один! Я впевнена в собі… Якби не той поцілунок… Чорт забирай, хто дозволив йому грати не за правилами?!