Щасливо, Івушкін!

Уже два роки сім’я агронома Івана Івушкіна живе в селі. Філіп, його син, уже й не уявляє іншого життя, без славного дому, де є великі сіни й піч, без тихої річки Мери, лук, Синього лісу та всіх сільських і лісових мешканців. Але річ у тім, що родина Івушкіних переїжджала назад у місто. Папа Іван Філіпович написав якусь дисертацію. У місті їм дають трикімнатну квартиру, а тато працюватиме в НДІ. І далі сталося так: Філіп наважився тікати в ліс разом із конем Лушею. Правильно чи неправильно — для Івушкіна в той момент це не мало жодного значення. Івушкін колись зрозуміє, що змушувати інших людей хвилюватися не годиться. Він дізнається, що це називається егоїзмом. Він усе зрозуміє й намагатиметься так більше не чинити. Але це буде потім, а зараз йому належить потрапити в країну «Нікуди й Ніколи» та пережити безліч пригод.