Щастя всупереч

Мені 42. Я любляча мама і турботлива теща. Ось так. Правда, бабусею мене поки що не збираються робити. У моєму житті все добре. Робота, діти, які приїжджають із міста на вихідні. Друг зятя Михайло, який приїжджає щосуботи разом із ними. Так, він старший за зятя, але значно молодший за мене. А значить, для мене він лише друг моїх дітей. Але чому мені здається, що він відчуває до мене щось більше? Усе руйнується раптово. Як жити далі, коли в тебе більше немає сенсу в житті? Коли лише згадуючи їх, я не можу дихати? А як жити Михайлові, який став інвалідом? Як жити йому — молодому, колись міцному чоловікові, сповненому сил? Як нам обом тепер жити? Жити, бути щасливими? Про яке щастя може йтися? Лише щастя всупереч.

У оформленні обкладинки використано фотографію автора Viewer. Права на використання обкладинки видання надано Depositphotos EU Limited