Не мишку, не жабку, а невідому звіринку — фенека, того самого пустельного лиса, який навчав Маленького принца відповідальності за тих, кого приручив, — подарувала Ользі Вікторівні чергова дівчина сина Кольки. Навіщо? Щоб підлизатися до його мами та надійно вкоренитися в їхній заможній родині. Коля маму не засмутив, з дівчиною він швидко розпрощався. А ось мама з екзотичним миленьким створінням розлучатися не збиралася. Йому ж потрібні увага, любов і ласка! Кому — сину чи вихованцю — мамі уточнювати не стала, підшукуючи няньку: молоду, освічену й гарну.
І ось у двері їхнього дому подзвонила струнка блондинка…