Втекти не вдасться. Ти тільки моя

«Весілля не буде», — спокійно запевняє мій колишній, а мене аж трусить від обурення.
— Тобі це не вирішувати, — висмикую свою руку з його.
— Ти мене зрадив! — сльози крупними краплями падають з моїх очей.
— Зрадив своїх близьких, друзів! Знищив свій бізнес, — насилу змушую себе подивитися на Богдана.
— Немає жодної причини, щоб я скасувала весілля й поїхала з тобою! Ти зрадник, а зрадників я не прощаю!
— Причина є, — суворо каже він.
— І ти про це прекрасно знаєш!
— Яка? — аж ахаю, відступаючи назад. Не може бути, щоб він дізнався… Я ж нікому не казала про вагітність!
— Ти моя! — відрізає він. — І твоя дитина — теж!