Едді Яку завжди вважав себе насамперед німцем, а по-друге — євреєм. Він пишався своєю країною. Але все змінилося в листопаді 1938 року, коли його побили, заарештували й відправили до концтабору. Упродовж наступних семи років Едді щодня стикався з немислимими жахами: спершу в Бухенвальді, а потім в Освенцімі.
Нацисти забрали в Едді все — його сім’ю, друзів і країну. Чудесним чином Едді вижив, хоча це спасіння не принесло йому полегшення. На кілька років його огорнуло відчай...
Але з’ясувалося: негаразди не зламали його дух.
Одного прекрасного моменту, коли в Едді народився син, він дав собі обіцянку: усміхатися кожного дня, дякувати за чудо життя й прагнути до щастя.
У цій книзі, опублікованій у рік його сторічного ювілею й що стала бестселером у багатьох країнах світу, Едді Яку розповідає повну, сповнену драми, болю та мудрості історію про те, як можна здобути щастя навіть у найтемніші часи.