Михайло Булгаков був видатним письменником в історії російської літератури. У своїх ранніх оповіданнях він досліджував темні сторони нової радянської дійсності за допомогою іронічного гумору, драми й абсурду. Збірник містить ранні оповідання та фейлетони, написані в 1920-х роках, які передбачили його масштабніші твори. З дотепністю та майстерністю автор показує міщанство, прислужництво, пристосуванство й бюрократизм у новій радянській реальності. Його іскристе коротке проза інколи створює кафкіанський кошмар, який, попри свою безглуздість, викликає сміх — часом навіть крізь сльози.