Садко

У розкішних хоромах у Новгороді на бенкет зібралися багаті гості, імениті купці. Доброму молодцю Садку, вправному гусляру й співцеві, наказують співати про славу Новгорода та про його багатства. Але Садко відповідає чванливим купцям, що якби була в нього золота казна, не сидів би він сиднем у Новгороді, а «накупив би доброго краму, спорядив би кораблі й поїхав би шукати шляхів великими ріками до синього моря і далі... Далекими морями, просторами землі пронеслася б слава Новгорода!».