З любов'ю, падчерка

Він наздогнав мене біля дверей і схопив за руку.

— Ти залишишся тут, Єво! Будеш жити в цьому будинку поруч зі мною!

— Марк, мама тебе любить, розумієш?! — голосно схлипнула я. — Я не можу дивитися їй в очі, роблячи вигляд, що все гаразд. Я хочу, щоб вона була щаслива. І я не маю права ставати в неї на шляху. — Я витерла рукавом куточки очей і крокнула до виходу.

— Ти це вже зробила, — почулося позаду.

Повернувшись, я побачила, як Марк витяг із кишені флешку й, примружившись, покрутив її в руці.

— Якщо ти переступиш поріг, я запропоную їй подивитися фільм, у якому ми з тобою граємо головні ролі…