Олівія пережила непоправну втрату — смерть восьмирічного сина Ентоні, хлопчика з аутизмом. Її шлюб, виснажений роками напруги та болю, розпався, і тепер вона вирушає на Нантакет, сподіваючись знайти хоч якесь пояснення тому, що сталося, і зрозуміти, навіщо її дитині було дана така коротка, але така важлива на світі життя.
На острові вона знайомиться з Бет, молодою письменницею, і ця зустріч відкриває для Олівії несподівану можливість побачити сенс там, де раніше було лише гірке запитання. Через чужі слова, чужий погляд і дивовижний зв’язок між двома жінками Олівія починає інакше розуміти свого сина й саму себе.
Це зворушлива, чесна та глибока історія про материнську любов, про жіночу дружбу, яка приходить як порятунок, і про те, як навіть найкрихкіше серце може знову навчитися жити.