До зустрічі з Анжелою життя Рейне Ольссона було сірим і нікчемним: у нього не було ні роботи, ні родини. Таку саму безпросвітну самотність Рейне побачив у повненькій жінці з молочно-білою шкірою, яку він зустрів у церкві. Анжела була мовчазна й тихa, здавалося, вона вміє лише в’язати, дивитися телевізор і поглинати пиріжки. Для Рейне Анжела була наче чистий аркуш, з якого можна почати нове життя. Він учив її всьому, що знав сам; уперше за довгі роки він усвідомив свою значущість і полюбив себе самого. У Рейне нарешті з’явилася нормальна сім’я: дружина, дім, дитина. Але коли його син тяжко захворів, виявилося, що щастя було не таким уже міцним, і доросла людина не може бути схожою на сторінку нового зошита…