"Звісно, мови не може бути про взаємність. Чи може вона, така прекрасна, закохатися в мене, карася?" А.П. Чехов.
Задум жанру — посмішити — для Чехова не був самоціллю, і за комічними ситуаціями, в які потрапляли чеховські персонажі, стояли яскраві характери, доля людини разом із її оточенням, тобто реальний вигляд дійсності.
З Чеховим гумористична новела як повноцінний жанр, що має яскраві особливості, увійшла в «велику» літературу… Різноманіття форм (якого малі жанри російської класики раніше не знали) робить неможливою будь-яку більш-менш повну класифікацію його оповідань, хоча такі спроби й робилися.