Перші фантастичні оповідання про польоти на Марс були написані в Росії на межі XIX–XX століть. Уявіть собі: за пів століття до «Марсіанських хронік» Рея Бредбері й за десять років до «Принцеси Марса» Едґара Райса Берроуза на Червону планету вже висадилися три російські експедиції! Усі вони використовували різні способи пересування — від літальних апаратів до обміну розумами (привіт, Шеклі). Вони побачили дуже різних марсіян: від людей із зеленим волоссям і злобних карликів до розумних крабо-спрутів на пташиних ногах. Але водночас три письменники зійшлися в головному: наші сусіди у Всесвіті — переконані вегетаріанці. У своїх фантастичних повістях Леонід Афанасьєв, Ананій Лякіде та Порфирій Інфантьєв передбачили безконтактну оплату, електробуси, швидкісні потяги, розумний дім із роботами-прибиральниками й теплою підлогою, доступ за відбитком пальця або долоні, віддалене замовлення продуктів, пластикові ножі й виделки — і ще безліч звичних нам винаходів XXI століття. Звісно, перші спроби російських фантастів нині можуть звучати дещо наївно, але пригоди наших пра-прадідів на далекій планеті все одно значно цікавіші за сьогоднішню картинку, яку передають на Землю марсоходи.
Леонід Афанасьєв «У новому світі» (1901 рік)
Ананій Лякіде «В океані зірок» (1892 рік)
Порфирій Інфантьєв «На іншій планеті» (1901 рік)