Олександр Блок — найбільший російський поет, один із засновників символізму. Образ Росії, ототожнений із матір’ю, посідає центральне місце в творчості поета. Блок не уявляв свого життя без рідної країни, любив її природу й народ, намагався розгадати її душу, зрозуміти теперішнє й визначити майбутнє. Його біль за неї не залишав у спокої, його мучили тривожні передчуття — творчість поета пронизана відчуттям катастрофічності епохи.
До збірки ввійшли обрані вірші з книг «Ante Lucem», «Вірші про Прекрасну Даму», «Страшний світ», «Відплата», «Ямби», «Арфи й скрипки», «Кармен», «Батьківщина», поеми «Відплата», «Скіфи», «Дванадцять», а також вірші, що не ввійшли до основного зібрання.