Русь без хреста. Язичництво — наш «золотий вік»

«Ех, ех, без хреста!» — писав А. Блок у 1917 році, а церковний офіціоз намагається представити цей відхід від християнства повною катастрофою російської цивілізації. Слухай попів — так ніби хрещення було головною подією нашої історії: до перемоги християн над язичниками Руська земля нібито животіла в темряві, варварстві й дикунстві. Та чи варто слухати тих, хто відрікся від віри батьків і дідів? Тих, хто насаджував нового бога вогнем і мечем?.. Насправді Русь відбулася й піднеслася задовго до хрещення — справжня, прадавня, ЯЗИЧНИЦЬКА РУСЬ, що успадкувала від арійських пращурів високу культуру, складний устрій суспільства та давню віру, яка піднімала Людину на рівень із богами. Русь горда, вільна, непереможна, що наводила жах на ворогів… Ця книга відкриває очі на велике минуле нашого народу. Це — довгоочікувана правда про «ЗОЛОТИЙ ВІК» Давньої Русі, про благословенну язичницьку епоху, коли руські люди називали себе не «рабами», а Божими онуками, не поклонялися символу страти, не боялися ні бога, ні чорта, ні долі, ні смерті й ні перед ким не ставали на коліна!