Я пробіг марафон у тюрмі й Сахару від краю до краю. Проливав сотні кілометрів в ультрамарафонах, брав участь у десятках пригодницьких гонок. Мене переслідували розлючені крокодили, п’явки глодали тіло, а кажани поливали послідом. Я засинав на велосипеді, прокидався з тарантулом у спальному мішку й звисав на мотузці зі скелі. Я натирав мозолі розміром із тенісний м’яч. Біг без сну й їжі кілька діб. Біг був моїм покаранням і моїм порятунком. Він допоміг мені подолати залежність від алкоголю та наркотиків, відчути справжній біль і дізнатися про істинне зцілення. Мене називали «бігучою людиною», і я мав робити божевільні вчинки, щоб залишатися тверезим.
«Історія про те, що найскладніший і виснажливий ультрамарафон — це втеча від власних демонів. Екс-наркоман і алкоголік Чарлі Енгл розповідає, як повернув контроль над власним життям, знайшовши джерело сили не в коханні, сім’ї чи релігії, а в такій банальній і непоказній практиці, як біг».
«Я ніколи раніше не замислювалася, як сильна залежність може змінити життя або підкорити його собі. Чарлі Енгл розповідає наче дві історії про одну залежність: болісну від наркотиків і алкоголю та рятівну від бігу. Обидві історії шокують, але перша лякає, а друга викликає мурашки захоплення».