— Привіт, Гера. Як справи? — з-за спини пролунав голос із минулого, змусивши мене здригнутися.
Я обернулася подивитися й зрозуміла, що мені не здалося. Строгов Вадим — власноруч.
— Привіт, — відповіла я автоматично. — Вибач, не можу поспілкуватися, у мене тут призначена зустріч.
— Я знаю, — впевнено кивнув Вадим, а я спочатку розгубилася, але швидко зрозуміла, у чому справа.
— Тож тобі потрібна наречена, — не запитала, а констатувала я.
— Так. І я вже знаю, хто нею буде, — заявив Строгов і сів за мій столик. — Давай обговоримо деталі. У мене ділова зустріч уже ввечері, і ти підеш зі мною.