Елізабет Ґаскелл (1810–1865) належить до яскравої плеяди прославлених англійських романістів і, поряд із Шарлоттою Бронте, займає найпочесніше місце серед «літературних леді» Вікторіанської епохи, а її твори визнані шедеврами світової класики. Серед них романи «Мері Бартон», «Кранфорд», «Північ і Південь», «Дружини й доньки» та ін. У цьому збірнику представлено «малу прозу» авторки — добірку оповідань, написаних у різні роки її життя, на сторінках яких оживають картини з життя «старої доброї Англії». Це найрізноманітніші історії — повчальні, містичні, зворушливі й кумедні, — в яких переплітаються наскрізні теми та сюжети творчості Елізабет Ґаскелл: таємниці людського серця й загадкові приречення року, що керує долею; вічне протистояння почуття й обов’язку; здатність чинити добро і зло, однаково притаманна людині, та відповідальність за свої вчинки, а також неминучість розплати; сила любові й віри в Бога, що дарує порятунок і протистоїть долі.
Більшість оповідань, уміщених у збірнику, публікуються російською мовою вперше.