Ромео і Джульєтта

Сам Вільям Шекспір написав, що «нема на світі повісті сумнішої». Автор зобразив не просто закоханість чи пристрасть, а яскраве, відчайдушне, гаряче кохання, яке завершується смертю закоханих. Вони толком не встигли побути разом, вони не встигли насолодитися близькістю, вони майже нічого не встигли. Ворожнеча їхніх родин і упередження легкі на їхньому шляху, але два юних гарячих серця були готові подолати все — їх магнітно тягнуло одне до одного. От тільки смерть виявилася нездоланною.

Монтеккі й Капулетті вже давно ворожили, «вели міжусобні бої». Вони не могли пробачити, не могли заспокоїтися, не могли здолати свою неприязнь. Але такі почуття, що тривали довгий час, безкарно не минають. Жертвою ворожнечі стають їхні власні діти, яких ніби рикошетом вражає ненависть батьків.

«Ромео і Джульєтта» — шедевр світової класики: навіть той, хто ніколи не читав цей твір, знає або принаймні здогадується, про що там ідеться. Але перекази та розповіді не замінять тієї атмосфери, яку створює шекспірівська оповідь.