Історія створення «Роману з кокаїном» схожа на справжнє детективне розслідування. Протягом півстоліття фахівці вели між собою запеклі суперечки, намагаючись з’ясувати, хто ж усе-таки є його автором. Навіть висувалася версія (автор — Н. Струве), що роман належить перу Володимира Набокова. Д. С. Мережковський зазначав, що мова «Роману з кокаїном» не поступається з одного боку Бунину, а з іншого — Сіріну, але водночас чимось схожа й на Достоєвського — «тільки Достоєвського тридцятих років нашого століття».
У підсумку цієї полеміки більшістю літературознавців автором роману було визнано Марка Леві. У 1997 році цьому твердженню знайшлося документальне підтвердження. А. І. Серков опублікував листи Марка Леві до Миколи Оцупа, які до цього зберігалися в особистому архіві останнього в Інституті слов’янських досліджень (Париж), чим остаточно довів авторство «Роману з кокаїном».
У одному з листів, зокрема, містилися останні, завершальні фрази роману, пропущені в рукописі та тому не ввійшли в жодне видання: «Це було все, що залишилося після Вадима Масленникова, якщо не рахувати затертої білизни, порваної сукні й маленької, жовтої скляної пляшечки, на етикетці якої значилося: 1 gr. Cocain hydrohlor. E.Merk in Darmstadt».
Найзвичайніший молодий чоловік Вадим Масленников, як і багато його ровесників, намагається знайти відповіді на вічні питання: Хто я? Навіщо я живу? У чому сенс життя? Зробити це виявляється дуже непросто. Його охоплює безліч спокус, які затягують у вир непорозуміння, жорстокості, насильства й розчарування в житті та в людях.
Продюсер видання: Володимир Воробйов
© М. Агеєв (спадкоємці)
©&℗ IP Воробйов В.А.
©&℗ ID СОЮЗ