Роман про кохання, а ще про ідіотів і потопельниць

Роман побудований на легенді, що в білі ночі з Неви виходять русалки-утоплениці й насмерть защекочують перехожих чоловіків. До революції, як відомо, в Кунсткамері зберігалися опудало спійманої в Неві русалки, на жаль, експонат не зберігся до наших днів, але легенди про русалок, що живуть у Неві, існують і досі.
Роман починається з того, що на набережній Неви, на спуску біля Троїцького мосту, знаходять бомжа, защекоченого до смерті. Починається розслідування — з’ясовується, що це вже не перша жертва за останній рік. Йому дали назву «Справа защекочених».

До слідчого приходить напівсожбурений на вигляд чоловік, який називає себе «русалкознавцем» і стверджує, що має докази: усі вбивства — справа рук русалок, і Петербургу загрожує біда.

Паралельна лінія розповідає про молодого чоловіка, який знайомиться із дивною дівчиною, у них починається любовна історія. Колишній чоловік дівчини — геніальний хірург, здатний робити унікальні операції, але людина мстива й жорстока — будує їм підступи. Переплетення безлічі неймовірних подій і загадок тримає читача в постійній напрузі. У цьому містичному місті можливо все: і красуня, що спить у комоді летаргічним сном; і кентавр, який бігає білими ночами вулицями; і, за розповідями бомжів, джерело в підвалі, яке б’є, а напившись із нього людина забуває своє минуле — кажуть, це лише початок повноводної річки Забуття. Усе починається тут — у дивному й містичному Петербурзі.