Просвічена монархиня, Північна Семіраміда, мудра Феліція — це все про неї, імператрицю Катерину II. Державін і Ломоносов складали їй оди, Карамзін прославив її в «Історії Держави Російської», Дідро й Вольтер пишалися її дружбою, а Суворов вів у бої полки з її ім’ям на вустах…
Ця книга про велику імператрицю, яка жила на благо Росії: за неї будувалися міста, відкривалися школи й університети, розширювалися кордони держави, багатів скарб, процвітали науки й мистецтва.
Ця книга про непросту Особистість — владну з сановниками й сердечну до людей, честолюбну на престолі й поблажливу до ближніх, незламну в державних справах і гнучку в політиці, що купалася в розкоші й була аскетичною в побуті, яка любила найкрасивіших чоловіків і змінювала коханців, як рукавички, але завжди залишалася, навіть для своїх фаворитів, насамперед Великою Державинею…