Риторика

Риторика — філологічна дисципліна, що вивчає мистецтво мовлення, правила побудови художнього мовлення, ораторське мистецтво, світогляд, красномовство. Із визначення риторики стає ясною мета, яку переслідував Арістотель у своєму трактаті: він хотів, спираючись на спостереження, дати загальні форми ораторського мистецтва, вказати, чим має керуватися оратор або взагалі кожен, хто бажає переконати когось у чомусь. Відповідно до цього він розділив свій трактат на три частини. Перша частина присвячена аналізу тих принципів, на підставі яких оратор (тобто будь-хто, хто говорить про щось) може спонукати своїх слухачів до чогось або відхилити їх від чогось, може хвалити або засуджувати. Друга частина говорить про ті особисті властивості та особливості оратора, за допомогою яких він може вселити довіру своїм слухачам і таким чином досягти своєї мети вірніше, тобто переконати їх або відрадити. Третя частина стосується спеціальної (технічної) сторони риторики: Арістотель говорить тут про ті способи висловлення, які мають використовуватися в промові (про стиль), і про побудову ораторського мовлення. Безліч тонких психологічних зауваг щодо взаємодії оратора й аудиторії (наприклад, про значення гумору, пафосу, вплив на молодих людей і на старших) та аналіз сили доказів, уживаних у мовленні, надають роботі Арістотеля універсального значення.