Мати Римми виховувала її без батька, і як це нерідко буває в неповних сім’ях, між ними одразу виникла особливо сильна прив’язаність. Довгі роки донька жила, керуючись материнськими прагненнями, одним із яких було знайти чоловіка-італійця й поїхати з ним жити за кордон. Навіть після смерті мами дівчина продовжувала мріяти про Італію, і ось подарунок долі — вона їде в Рим із чоловіком, який її захопив. Але чи можуть принести щастя чужі бажання та нав’язані кимось мрії? І що насправді потрібно Риммі, щоб бути щасливою?