Річард Третій і Генріх Восьмий очима Шекспіра

Розслідування життя й вчинків двох найбезславніших і, можливо, найпідприємливіших королів Англії. Александра Маринина, вивчивши свідчення того самого Вільяма Шекспіра, відповідає на запитання, кому в пам’яті людей «пощастило» більше: «вбивці дітей» Річарду Третьому чи «вбивці дружин» Генріху Восьмому?

Непривабливий Річард у кривавих трудах добув собі трон: він постійно був зайнятий війною та державними клопотами, а у 32 роки зник у болоті Босворта. Його двоюрідний племінник, красень Генріх, народився принцом, виховувався витонченими інтелектуалами й не думав про правління — бо мав старшого брата. Але ставши королем у 18 років, до 55 він розпусничав, розважався й сварився з церквою. «Лід і полум’я». Що може бути спільного між цими двома людьми — останнім лицарем середньовічної Англії та ніжним покровителем Британського Відродження? Виявляється, багато чого…

У новому історичному нарисі Александра Маринина дотепно й захопливо розбирає творчість геніального літописця тієї епохи — у фокусі уваги знамениті трагедії Шекспіра «Річард III» та «Генріх VIII».