Сюжет, підказаний Пушкіним, стає для Гоголя приводом зібрати в одній п’єсі «все дурне в Росії» — і крізь смішне у його комедії помилок виразно проглядається жах.
Повітове містечко в російській глушині переполохане звісткою про інспектора — чиновника, який ось-ось нагряне з перевіркою. Місцеві начальники, що загрузли в крадіжках і хабарництві, випадково приймають за інспектора Хлестакова — молодого гульвісу без гроша за душею, який зупинився в місті проїздом з Петербурга. Освоївшись у новій ролі, Хлестаков ставить навпаки весь город.
За пізнішнім визначенням Гоголя, у «Ревізорі» він вирішив «зібрати в одну купу все дурне в Росії, яке я тоді знав, всі несправедливості, які робляться в тих місцях і в тих випадках, де найбільше потрібно від людини справедливості — і за одним разом посміятися над усім».
«Ревізор» — це сатира, але «все дурне» в п’єсі не лише смішить: воно створює потойбічний, майже інфернальний світ. Перед нами перша російська комедія, де декорації не менш важливі, ніж герої та сюжет.