Реквієм. Галюцинація

У спекотну липневу неділю безіменний герой вирушає в мандрівку Лісабоном. У своєму шляху він зустрічає різних людей — як реальних, так і таких, що існують лише в його пам’яті. Герой відвідує кафе, готелі, їде в передмістя й, завершивши день зустріччю з поетом, що нагадує Фернандо Пессоа, занурюється в атмосферу міста.

Цей текст нагадує водночас і дорожні нотатки, і гастрономічний путівник Португалією. Він балансує між реальністю та маренням, розкриваючи фантазії та детально описуючи місця й страви.

Не випадково Антоніо Табуккі написав роман португальською, адже цей текст є даниною поваги країні й місту, які стали йому рідними.

«Читання цього роману схоже на живу розмову після вечері з людиною, чия блискуча ерудиція не дає заглиблюватися в дрібниці. Водночас у цьому стрімкому тексті, що складається з безперервного потоку ком, відчувається незаперечне зачарування і магія», — відзначає Kirkus Reviews.