Кажуть, перша любов — це найніжніше й найтріпотливіше почуття. Він розтоптав моє ніжне й трепетне. Посміявся й заявив: «Спочатку підрости, малявко». Я підросла, але не забула. Ми, відьми, взагалі народ запальний і мстивий, а пам’ять у нас відмінна…
Хто ж міг припустити, що наші шляхи перетнуться настільки несподівано через вісім років, коли я — вісімнадцятирічна відьмочка — приїду на навчання в Академію Істинної Сили, де він виявиться ректором! Та ще й давня дитяча витівка з приворотом зіграє злу жарт.
Ну що ж, пане ректоре, подивимось, хто тепер сміятиметься!