Бірон — син дрібнопомісних прибалтійських дворян — зробив блискучу кар’єру, ставши, хай навіть і на кілька днів, регентом Російської імперії. Його життя рясніло інтригами й змовами, боротьбою за владу та коханням. Його засудили до смертної кари, але він дожив до 82 років. Бірона боялися всі. Його ім’ям лякали неслухняних дітей, і навіть цілий період російської історії назвали його іменем — «біронівщина». У повісті Константина Масальського яскраво описано короткий, але дуже значимий для російської історії період правління Бірона.