«Річкові заводи» (кит. традиц. 水滸傳, спрощ. 水浒传, піньїнь shuǐ hǔ zhuàn, палл. Шуй ху чжуань) — китайський класичний роман XIV століття, заснований на народних переказах про подвиги й пригоди 108 «благородних розбійників» — повстанців із табору Сун Цзяна на горі Ляншаньбо (провінція Шаньдун) за правління восьмого імператора династії Сун — Хуейцзуна (1124—1127). «Річкові заводи» — перший в історії роман у жанрі уся. Один із чотирьох класичних китайських романів. Сучасники відносили цей твір до сяошо — низького, народного жанру непритязної прози, протиставленого канонічним конфуціанським творам. З часом авторитет книги зростав. Дослідники характеризують її як авантюрно-історичну, відзначають її неординарні літературні особливості.