— Надя? — у шоці питає чоловік. — Чому не подзвонила? Я б забрав тебе з лікарні.
— Хотіла зробити сюрприз. — Рука тягнеться до темних окулярів, я збираюся їх зняти, але різко завмираю.
— Мила, ти, мабуть, хочеш прийняти душ.
Чоловік веде мене у ванну кімнату й вмикає сильний напір води. Він це робить, щоб я не чула зайвих звуків?
— У тебе немає лиця. Ти засмутилася через операцію? Не переживай, ти обов’язково будеш бачити.
А я вже бачу. І бачу, як у нього за спиною щойно стояла руда коханка, і як вона зараз крадеться коридором повз ванну кімнату з охапкою речей у руках.
❁❁❁❁❁
Після операції я збрехала чоловікові, що лікарям не вдалося повернути мені зір. Хотіла приїхати додому, зняти окуляри й власними очима побачити його радісну реакцію. Але я побачила його коханку.