«Так, усе саме так», — Ілля дивиться прямо на мене. — «У мене є інша, і я її кохаю».
А я встигла познайомитися з коханкою чоловіка. Я застала його з нею в нашій спальні.
«У нас буде дитина. Тому…»
«Замовкни й просто вийди з мого життя».
— Та ні. Так не піде. Нам теж десь жити треба. І ця квартира — наша спільна. Я дам тобі РОЗЛУЧЕННЯ, але за умови…» — з усмішкою в голосі вимовляє він.
Земля йде з-під ніг від такого круговороту подій.
Чому він так жорстоко зі мною?! Я подарувала йому душу й серце, а він безжально розтоптав їх!