Розлучення. Ваша кнопка, Босе!

— Ким ви доводитеся дівчині? — уточнила лікарка звичним тоном.
— Ну-у, я-я… е-ее, — я робко глянула на босса й, почервонівши, прошепотіла: — Тітка.

— Діана? — він підвів брови і, глянувши на мене з недовірою, похитав головою.
— А ви? — виправивши окуляри, лікарка запитала трохи гучніше.
— Хто ви цій дитині?

— Він тато, — нявкнула я й, намагаючись не дивитися в бік босса, повторила: — Рідний батько.

— Чого?! — гаркнув мій персональний пекельник.
— Ти що, з глузду з’їхала?!

— Кнопка… вона… — я зібралася з духом, заплющила очі й, самовіддано вихлюпнула:
— Маша — ваша кнопка, боссе!

** *Мій договірний шлюб був цілком щасливим, доки чоловік не вирішив нагадати мені про зобов’язання, які колись дав. Збираючи себе докупи після втечі із золотої клітки, я навіть не уявляла, що життя зміниться настільки глобально.

Непутня сестра лишила мені щедру спадщину. Впливового й жахливо шкідливого керівника, який розбив їй серце та кинув вагітною. І новонароджену доньку, що стала для мене ріднішою за всіх.