— Серкан повитріщав усі очі, дивлячись на тебе, — знущально заявляє подруга.
— Хай навіть не сподівається, — одергію її я, не відриваючись від зошита з лекціями. — Якщо ти забула, я заміжня і дуже сильно люблю Вадима.
— Ага, тільки от йому все одно — він викраде тебе під покровом ночі, ти й рота не встигнеш роззявити! І в мене вже по тілу мурашки від її слів… чи від того, що цей самий Серкан десь поруч, а в його думках дозріває найпідступніший план…