«Цю краватку й затискач сьогодні купувала молода особа, дивним чином схожа на мене. А раптом у тебе такий самий набір валяється в офісі. Дива та й годі, правда?»
— «Не розумію, про що ти? Можеш спитати. Тобі підтвердять.»
— «Що, схоже, ти не козлик, дорога, а кoзлина!»
Станіслав миттєво насупився. До зухвалості дружини він не звик.
— «Не наглій! Не подобається — збирай манатки й уходи!»
Якщо не вийшло стриматися, потрібно тиснути по максимуму. Не дати себе розтоптати.
— «Це можна влаштувати! Тільки підеш ти, а не я! Забула, кому належить цей будинок?»
— «На папері, але я його купив! Будеш влаштовувати виставу — зробиш гірше. Можу привести другу дружину — і тобі доведеться терпіти!»