Розлучення. Ти вільний, зраднику!

6 год. 52 хв.

Мова російська

Автор Марія Геррер

Читець Ксенія Зайцева

Опис

—Я хотів підготувати тебе до майбутнього розлучення обережно, не завдаючи болю, — холодно припечатав чоловік. — Але ти почала шпигувати за мною й Лізою, почала дзвонити мені й кричати, як базарна баба. Не розібравшись, не вислухавши мене, не спробувавши зрозуміти.
—Що я повинна була зрозуміти? — хвиля праведного гніву вдарила в голову так сильно, що заболіли скроні.
—Я не шпигувала за тобою, я дізналася випадково. Наші сини…
—Сини? — чоловік застережливо підняв руку.
—Вони дорослі. Одного, от хоч би, ви растила на свою голову, — він кивнув у бік Стаса. — Ігор — нормальний хлопець, не треба чіплятися до нього й накручувати атмосферу. Ти це вмієш. Я був упевнений, що ти зрозуміла: наші почуття давно охололи.
—Як я мала про це догадатися? — я вибухнула.
—Ти продовжував ділити зі мною ліжко… — я збентежено подивилася на Стаса.
—Чого ти косишся на нього? — зло усміхнувся Антон.
—Він дорослий чоловік, усе розуміє. Так, я спав з тобою. Але дедалі рідше й рідше. А ти цього навіть не помітила.
—Я думала, ти втомлюєшся на роботі, і вік…
—Про вік не треба. Подивися на себе — давно вже не дівчинка, зовсім розкисла. А в мене з здоров’ям усе як треба, я до дев’яноста буду справжнім чоловіком.
—Не будь у цьому впевнений, тату, — Стас засміявся. — Ти мало схожий на жеребця.
—Не смій так зі мною розмовляти, сопляку! — Антон багровів.
Було страшно дивитися на те, що відбувається. Я вірила й не вірила власним очам. Антон був готовий вдарити сина, Стас огризався. Де моя ідеальна сім’я? Та й чи була вона ідеальною?