Розлучення. Дякую за зраду

2 год. 19 хв.

Мова російська

Читець Світлана Сігаєва

Опис

— Сину, нагадай, як звали твою дівчину. Ту, що була з тобою більше чотирьох років тому. Ти представляв її нам із батьком як свою наречену.
— Лена. Навіть здалеку відчуваю тремтіння в його голосі.
— Ти в курсі, що вона виховує твою доньку сама?
Антон відповідає ледве чутно:
— Не мою…
Відчуваю, як стискається серце. З трудом вимовляю:
— Ка… як не твою? А чию?
Відповіді не було.
Але вона вже й не потрібна.
Спостерігаю з альтанки за чоловіком. Макар озирається, ніби злодій, і відводить Лену з дитиною вбік від гостей. Дівчинка у сукні принцеси кричить:
— Папо! — Простягає до нього руки…