— Як ви смієте говорити, що мій батько домагався вас? — вимовив генерал Ассер Велтер, мій чоловік. — Він сказав, що ви втекли з коханцем. Ви й далі розігруватимете вірну дружину чи все-таки скажете правду, де ви були весь цей час?
Його батько одурманив мене, замурувавши живцем у таємному приміщенні після того, як я відмовила йому в домаганнях. Я провела в темряві кілька днів без їжі та води, а коли в неможливий спосіб опинилася в лісі, з розбитими в кров ногами пішла додому.
Лише за час мого зникнення старий герцог встиг підготувати докази моєї зради.
Тепер Ассер вимагає розлучення.
Він не знає, що його батько не залишив цей дім після смерті й приходить до слуг уночі, продовжуючи охороняти свою брехню.
До підписання документів лишилися лічені години.
Але навіть якщо я встигну довести, що не зраджувала чоловіка, залишиться ще одне питання.
Чи зможу я пробачити Ассерові за те, що він повірив мерцеві, але не повірив дружині, яка повернулася до нього з власної могили?