Розлучення. Дві причини любити

Його розгублений погляд метається міжі мною та коханкою. Серцем відчуваю кожну його емоцію. Ми зрослися шкірою за сім років. Не можу терпіти подвійний біль.

Я роблю вибір за нього. Підходжу на тремтячих ногах. Коханка поруч виглядає ще красивішою. Зовсім молода, сподіваюся, їй є вісімнадцять?

Водяні туфлі хлюпають зрадницьки. Я говорю, намагаючись не розплакатися.

— Можеш не з’являтися вдома три дні? За цей час я зберуся, подам на розлучення й поїду.

У чорних очах зрадника — відчай. Він не думав, що я дізнаюся? Наче кіт уночі, потайки гадить у капці? У будь-якому разі — таємне завжди стає явним.

— Дорогий, хто це? — красуня плескає віями, роздивляючись «мокру курку». — Це твоя знайома?

Я усміхаюся куцим обличчям ляльки.

— Відтепер — ніхто. Сім років тому вона вважалася його дружиною!