— Не дай Боже, якщо Міла дізнається правду про народження Віри, — зі зітханням каже свекруха.
— Саме тому ти й надалі мовчатимеш, мамо, — різко відповідає їй мій чоловік.
— Буду, — знову тягнеться довге зітхання. — Але правду все одно не сховаєш. Вона твоя дочка, а не твоєї сестри, і якщо Міла дізнається…
— Три роки якось виходило приховувати мамо, і ще стільки ж зможу. Моя дружина не дізнається, що Віра для мене рідна донька. Про це знаємо тільки ми двоє і все.
❃❃❃❃❃
Коли померла сестра мого чоловіка, ми забрали її доньку до себе й три роки виховували як свою.
Але так думала лише я.
Бо Герман обманув мене. Обманув так жорстоко, що для прощення просто не залишилося місця.