Нєкрасов — один із найспірніших і суперечливих діячів російської поезії. У 1860–1870-х роках Тургенєв не раз заявляв, що в віршах Нєкрасова «поезія й не ночувала». Достоєвський поставив Нєкрасова одразу після Пушкіна та Лермонтова. Проблема полягає в тому, що Нєкрасов запропонував іншу систему координат: новий погляд на завдання поета, нові поетичні теми, навіть нову віршовану систему. Нєкрасов справді прийшов у російську поезію з новим словом, яке далеко не всі сучасники (та й згодом нащадки) були готові прийняти й визнати.