Роман відомого радянського письменника А.П. Чапигіна (1870–1937) розповідає про події селянської війни 1670–1671 років під проводом Степана Тимофійовича Разіна. У центрі твору — доля Разіна та його найближчих сподвижників. Письменник відобразив у ньому не стільки біографічно послідовний розвиток характеру Разіна, скільки силу й яскравість проявів уже сформованої особистості народного героя.
У романі відтворено російську розмовну мову XVII століття.
«Чудове проникнення в дух і плоть епохи» — так писав М. Горький про «Разіна Степана», визнаного пам’ятником світової літератури.
«Мені так хочеться сказати, що я дуже люблю і високо ціную Вас, майстра літератури, для якого мистецтво завжди було понад будь-яку вигоду й зручності. Люблю Вас за Вашу любов до літератури, за північне сяйво Вашого таланту».
З листа Максима Горького до Олексія Чапигіна
Високу оцінку творчості Чапигіна давали й інші сучасники письменника, зокрема Сергій Єсєнін і Микола Тихонов: «Із глухих, темних північних лісів прийшов селянин Олексій Чапигін і приніс із собою правду про російський народ і віру в нього».
«І наш сродник, Чапигін, співучий, як сніг і долина-ріка»
Сергій Єсєнін у вірші «О Русь, розмахни крилами…»