Книги Джулії Вольмут — це історії кохання, в яких емоції іскряться, наче оголені нерви. Крізь біль, нерозуміння й страхи герої рухаються вперед у надії отримати те, чого хочуть, або те, що, як їм здається, хочуть. А ми спостерігаємо за ними то завмираючи, то прискорюючи пульс, ковтаючи сторінку за сторінкою й гадати, куди їх заведе доля? Їхні історії — це історії падіння чи злету?
Яна свідомо обрала самотність після низки травмувальних подій. Для неї головне — кар’єра. Але зустріч із свавільним художником усе змінює. Він називає її своєю музою. Він не приймає відмов. Він намалює їй свободу. Константин розчарувався і в собі, і в улюбленій справі. Його мрії про кар’єру художника обернулися крахом, а болісне розставання позбавило натхнення. Коли він зустрічає свою музу, в його серці настає світанок. Чи вистачить іскри, щоб привиди минулого згоріли в перших променях сонця?